Пробуджується від
сну природа, розплющує очі земля, усе оживає, зеленіє, розквітає. П’янкі пахощі
розносять абрикоси і вишні, милує око ніжно-рожевий цвіт яблуні.
Весна… Чорнобиль…
У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року, коли всі спали
безтурботним сном, о першій годині 23 хвилини над IV реактором Чорнобильської атомної електростанції
нічну пітьму розірвало велетенське полум’я. Це була найстрашніша катастрофа
ХХ-го століття . Вона стала чорною плямою на нашій блакитній планеті.
30 років пройшло з тих пір, 30 років смертоносна пилюка з ядерної печі
покриває білі хати, поля і ліси, цвітом скорботи і суму зацвітають
Чорнобильські сади.
До цієї дати в бібліотеці-філії с. Боратин пройшла екологічна
мандрівка
«На Чорнобиль
журавлі летіли».
Бібліотекар розповіла присутнім про причини та наслідки
вибуху 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС, про Зону відчуження — територію, з
якої здійснено евакуацію населення в 1986 p. Вірші читали: Дмитро Мазарчук,
Богдана Бабінчук, Вікторія Вальчук , зачитав монолог-спогад «Забудьте
Чорнобиль!» Олег Крищук, ривок з роману В.Яворівського "Марія з полином у
кінці століття" зачитала Тетяна Швода.
Також присутні переглянули
документальний фільм «Чорнобиль: як це було...».
Біль за трагічну долю понівеченої
землі не вщухає. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янітиме
чорним вогнищем скорботи.
Немає коментарів:
Дописати коментар