«Наша
дума, наша пісня
Не
вмре, не загине...
От
де, люде, наша слава,
Слава
України!..»
Т.
Шевченко
З-поміж
безлічі книг, з якими має справу історія світової літератури, поодиноко
виділяються ті, що ввібрали в себе науку віків і мають для народу значення
заповітне. До таких належить «Кобзар», книга, яку український народ поставив на
перше місце серед успадкованих з минулого національних скарбів.
В
бібліотеці-філії с. Боратин пройшла літературна
година «На струнах Кобзаревої душі», яку організували бібліотекар та
класний керівник 10 класу Оксана Казимірчук для учнів цього класу. Адже у 1840 р.
вийшов дозвіл друкувати «Кобзар» - першу віршовану збірку 26-річного Тараса
Шевченка. Учні дізналися, який довгий шлях подолала збірка, перш ніж стала національним
скарбом українського народу.
Ведучі:
Лілія Карабан та Роман Довгополюк розповіли про дивовижну долю «Кобзаря»,
поезія до якої складалась на тернистих дорогах поетового життя, писались в
мандрах і в казематах.
Вірші
читали: уривки з вірша «І мертвим, і живим...» Варвара Морозова-Бабінчук, яка особливо
тонко передала почуття поета, сама родом з Луганської області, Світлана Внучук,
Олександр Бабінчук «Розрита могила», Михайло Нестерук «Мені однаково», Денис
Семенюк, Микола Вальчук, Юрій Бульбенюк.
А також переглянули
відеокліпи на слова Тараса Шевченка «Думи мої, думи мої...», «Бандуристе, орле
сизий», «За байраком байрак», «Реве та стогне Дніпр широкий» та «Заповіт».
Бібліотекар
розповіла про Кобзаря в легендах та переказах, зачитала найвідоміші прислів’я і
приказки.
Із
заключним словом виступила Оксана Казимірчук, окресливши, яке значення має збірка «Кобзар» для українців.
Немає коментарів:
Дописати коментар