День пам’яті загиблих захисників України.

 29 серпня – День пам’яті загиблих захисників України.

Ми згадуємо всіх захисників і захисниць, які віддали своє життя, борючись за свободу і незалежність України.

Їхні імена залишаються у підрозділах та військових частинах, на пам’ятних дошках, у назвах вулиць і навчальних закладів, у наших розмовах і думках. А ще – у рішеннях тих, хто продовжує службу і виконує завдання далі.

Пам’ятати – це не лише знати їхні імена. Це розуміти, за що ми боремося сьогодні. Памʼятати - це формувати гідне майбутнє для наступних поколінь.

Пам’ятаємо тих, хто не повернувся з війни. Пам’ятаємо їхні родини. Пам’ятаємо їхній внесок у те, що Україна вистояла і продовжує боротьбу.

Сьогодні у Боратинській громаді відбувся захід до Дня пам’яті Захисників України.

Під час заходу зі словами підтримки та вдячності до рідних загиблих Захисників звернувся Боратинський сільський голова Сергій Олександрович Яручик.

Важливою частиною заходу стало відкриття меморіальних дошок на честь наших Захисників, які назавжди залишаться в пам’яті громади.

За полеглих Героїв було відслужено молебень священнослужителями храмів Боратинської громади. У спільній молитві присутні згадали тих, хто віддав найдорожче — своє життя за Україну.

Рідні та близькі загиблих Захисників поклали квіти до меморіальних дошок, віддаючи шану їхньому подвигу.

Також відбувся патріотичний забіг «Шаную воїнів, біжу за Героїв України».

Дякуємо кожному, хто став на захист України.

Вічна пам’ять і шана полеглим захисникам і захисницям України.

На білих полотнах дороги до раю,

Вже тисячі наших незримих слідів…

Вклоніться Героям! Вони не вмирають,

Вони завжди з нами – усі, як один!

ДНК Fest

 

23 серпня на стадіоні села Боратин відбувся ДНК Fest до Дня Державного Прапора України та 35-ої річниці Незалежності України.

 Фестиваль розпочався із вшанування та нагородження захисників Боратинської громади - тих, хто щодня боронить Україну та наше право на мирне життя. А також з перформансу «Україна крізь віки: історія, що живе у нашому коді».

Окремою подією стало встановлення рекорду України – разом розгорнули Державний Прапор України. Близько двох тисяч людей об’єдналися, щоб розгорнути величезне жовто-блакитне полотнище площею 6 036,28 м² та встановити рекорд України.

 Ідея рекорду мала особливий символічний зміст. Площа України у її міжнародно визнаних кордонах становить 603 628 км². Саме це числове значення ми відтворили у зменшеному масштабі - 6 036,28 м² жовтого і блакитного полотна. Так ми ще раз хотіли нагадати: Україна – єдина, неподільна і цілісна у своїх міжнародно визнаних кордонах.

Для глядачів виступали творчі колективи нашої громади, діяли фотозони, Музей у русі, різні мистецькі локації, фудзона.

Проведена лотерея, серед призів якої подорожі до європейських столиць та ряд інших цікавих сюрпризів.

Для дітей – різні майстерки, надувні батути та сувеніри.

Завершив фестивальний день виступ Оксани Білозір із програмою «Ген української пісні».

      І найважливіше – кошти від фестивальної лотереї будуть спрямовані на підтримку Збройних Сил України.

Зустріч для родин ветеранів «Дім починається з нас».

У бібліотеці с. Боратин Центр життєстійкості Боратинської громади провів зустріч для родин ветеранів «Дім починається з нас». Захід був спрямований на підтримку сімей, які пережили тривалу розлуку, пов’язану із військовою службою, та допомогу у відновленні емоційного контакту й взаєморозуміння після повернення ветерана до родини.

Повернення додому після військового досвіду є важливим етапом не лише для ветерана, а й для всієї його сім’ї. За час розлуки кожен член родини проходить власний шлях змін і адаптації, тому відновлення звичного сімейного життя може потребувати часу, взаємної підтримки та професійного супроводу.

Під час зустрічі родини разом із психологами та фахівцями Центру життєстійкості працювали над зміцненням довіри, підтримкою емоційного зв’язку та пошуком нових способів взаємодії.

Учасники долучилися до практичних вправ і технік, зокрема:

«Ми-команда» — вправа, яка нагадала, що разом вони здатні подолати будь-які шторми.

«Синхронний рух» — унікальна техніка невербальної комунікації, де без жодного слова, лише через рух і погляди, рідні люди знову вчилися відчувати ритм одне одного та діяти в унісон.

«Рука допомоги» — зворушлива проєктивна техніка, що стала символом підтримки, яка завжди поруч.

Окрему увагу під час зустрічі приділили важливій думці: повернення ветерана додому - це не повернення до життя, яким воно було до війни. Військовий досвід змінює людину, а разом із нею змінюються і стосунки в родині. Тому цей період може стати можливістю поступово вибудувати нову модель взаємодії - з урахуванням досвіду, потреб і почуттів кожного члена сім’ї.