Бувальщина з села Боратин: «Не старість»
«Справжнього її прізвища більшість моїх односельців не знала. Я також знав її тільки по-вуличному – Судіїха, бо була колись замужем за суддею.
На днях, дочка Судіїхи, Ніна, розповідає моїй дружині: «Ой, моя мама скаржиться: що ж воно буде, як прийде старість?»
– А скільки років Судіїсі? – запитую дружину.
– Казала Ніна, що за два тижні буде рівно дев’яносто».
Бувальщина з села Боратин «Обережно, зла індичка!»«Кілька років тому я тримав багато свійської птиці: курей, качок, кілька гусок і, звичайно, індиків. Це був час, коли квочки вивели курчат, а індички – індичат, і вся ця жвава пташина компанія активно проводила час на вулиці. Гамірно і шумно було у дворі.
Тоді раз на місяць працівниця приходила записувати показники лічильника. Прийшла мила міська пані і того дня. Зайшла у двір, а думками була у своїх справах, щоб швидше обійти всі будинки на вулиці.Окинула оком: собака – на прив’язі, та навіть доволі дружелюбний.
Але встигла вона зробити лише кілька кроків, як несподівано, прямо на голову, вискочила індичка. Жіночка почала кричати і кликати на допомогу, тут вже і я почув якийсь шум і вибіг на вулицю. Зігнав птаха і безпечно допоміг гості записати показники. Вже виходячи вона каже: – Знаєте, я вже і від собак втікала, і навіть корова не давала зайти у двір, але ще індички мене не проганяли. Але чому у вас немає оголошення на воротах?
– Якого оголошення? – здивувався я.
– Ну, як якого? … «Обережно, у дворі зла індичка!»
Підготувала Фурман Руслана
Немає коментарів:
Дописати коментар