19 грудня в бібліотеці села Боратин відбувся майстер-клас з виготовлення різдвяного дідуха з відомою майстринею Валентиною Якимович та майстринею декоративно-ужиткового мистецтва Ольгою Навротюк. Бібліотекарка Руслана Фурман у презентації ознайомила присутніх з різноманіттям виробів Валентини Якимович із соломи.
У вступному слові пані Валентина розповіла, що володіє елементом нематеріальної культурної спадщини «Соломоплетіння і народна фольклористика Турійщини». Працювати з соломою майстриня почала, коли вчителювала у школі. Солому для виробів вона вирощує і заготовляє самостійно: у червні зрізає зелене озиме жито і висушує стебла.
З розповіді Валентини Якимович, солом’яний дідух – це дух предків, дідів, збереження традицій і пам’яті родини. Це символ доброго врожаю, миру й злагоди в родині, достатку в домі. Наші предки жили в гармонії з природою, вони задобрювали усякі природні сили різними обрядами та атрибутами.
Дідух – житній, пшеничний або вівсяний сніп, ставили на найпочесніше у хаті місце – під образами. За традиціями, заносили у хату дідух господар і його старший син. Якщо ж в сім’ї немає осіб чоловічої статі, то все це робить лише господар. Одягнувшись у святкове вбрання, ґазда йшов до стодоли або комори, поважно брав заздалегідь приготованого дідуха й урочисто ніс до хати. Сніп ставили на лавку в кутку стола й приповідали: «Дідо йде до хати, а всяке зло з хати».Як заносять дідуха до хати, моляться та промовляють:
«Помагай дід на щастя, на Новий рік,
Щоб родила квасоля, овес, пшениця, жито,
Щоби цілий рік добре в здоров’ї і мирі прожити.
Дай, Боже, аби відпразникували та до другого Світого вечора дочекали».
Дідух стоїть до Водохреща. На Святвечір також дідуха носять по господі, заносять у стайню, щоб все велося.
Немає коментарів:
Дописати коментар