«Джек Лондон – велич таланту й парадокси долі»

 

В бібліотеці представлений перегляд літератури «Джек Лондон – велич таланту й парадокси долі» до 145-річчя від дня народження відомого американського письменника, публіциста Джека Лондона.

Джек Лондон (Jack London) - псевдонім; справжнє ім'я - Джон Гріффіт Лондон (12.01.1876 - 22.11.1916) , США – американський прозаїк, новеліст, публіцист, класик світової літератури ХХ століття.

Його герої вміють боротися не тільки з ворогами, а й зі стихіями – вони вміють перемагати і свої слабкості, фізичні й моральні, вміють виховувати в собі силу, витривалість, безстрашність.

Збірки розповідей: «Син Вовка» (Бостон, 1900), «Бог його батьків» (Чикаго, 1901), «Діти морозу» (Нью-Йорк, 1902), роман «Поклик предків» (1903), «Віра в людину» (Нью-Йорк, 1904), «Місячне лице» (Нью-Йорк, 1906), «Відступник» (1906), роман «Біле ікло» (1906), «Втрачене лице» (Нью-Йорк, 1910), а також романи «Дочка снігів» (1902) і «Морський вовк» (1904), роман «Мартін Іден» (1909), збірка «Любов до життя» (1907).

 В 1920 р. посмертно видано роман «Серця трьох», в якому Джек Лондон звертається до нового для нього, але дуже перспективному жанру американської літератури – кіноповісті.

За неповних 20 років літературної діяльності Джек Лондон написав понад 200 оповідань, 20 романів і 3 п'єси. Тематика його творів не менше різноманітна, ніж його життя. Стиль прози Джека Лондона - ясний і в той же час образний – істотно вплинув на багатьох письменників ХХ століття, зокрема на Хемінгуея, Оруелла, Мейлера, Керуака.